Аматорська кіностудія "Свема-фільм" - ІСТОРИЧНІ НАРИСИ -  - Новини - Шосткинський краєзнавчий музей

Місто Шостка за радянських часів було добре відоме як надзвичайно потужний науково-технічний та виробничий центр завдяки унікальному та високотехнологічному підприємству, яке пройшло трудовий шлях від Фабрики кіноплівки №6 (у 1930-43 рр.) та №3 (з 1944р.) до Науково-виробничого об'єднання "Свема" (у 1990-х рр.).

Нарощуючи виробничі потужності і збільшуючи об'єми випуску продукції, адміністрація підприємства постійно приділяла увагу поліпшенню умов праці колективу, його культури і дозвілля. У цехах облаштовувалися червоні куточки та кімнати відпочинку, а в місті для кіноплівочників будувалися житлові будинки та гуртожитки, Будинок культури, профілакторій, спорткомплекс, басейн, дошкільні установи і загальноосвітні школи. Великою популярністю у шосткинських хіміків користувалася художня самодіяльність. Багато з них, у вільний від роботи час, займалися в різних творчих колективах Будинку культури. І цілком природно, що у місті, яке виробляє кіноплівку, багато кіноплівочників і їх дітей захоплено присвячували своє дозвілля фотографії, а з 1960-х рр. і аматорському кіно.

І тому зовсім закономірно виникнення на фабриці кіноплівки аматорської кіностудії, яка була створена у 1953 році групою ентузіастів. [1, 49]
Це відбулося у історичній для підприємства будівлі №1, з якої починалася фабрика кіноплівки. У той час тут працювали: начальник кінолабораторії ВТК (випробувань чорно-білих кіноплівок) Михайло Олександрович Кракшин, технік Михайло Семенович Кочеров, кінооператор Степан Степанович Манжула і контролер Олександр Захарович Ятвинський, а також начальник зміни кольорової виробничої лабораторії Володимир Михайлович Смотрєлкін.

Монтаж фільму. С.С.Манжула та В.М.Смотрєлкін на ділянці цеху контролю кінофотоматеріалів - кінець 1950-тих рр.

Виконуючи свої виробничі завдання, вони проводили практичні випробування (кінозйомки) чорно-білих та кольорових кінофотоплівок фабрики №3. Вони мали достатній практичний досвід фотографування й навички роботи з кінознімальними камерами, а В.М. Смотрєлкін, що працював раніше (1951-1952 рр.) начальником відділення підготовки цеху масового друку Київської кінокопіювальної фабрики, - мав досвід підготовки і монтажу негативу для друку. Для випробувань були дві американські кінокамери «Аймо» з ручним приводом, візитажно-монтажні столи та деяке інше устаткування. У цій же будівлі розміщувалися кінокопіювальна ділянка та машини для проявлення кіноплівок. [ 2 ]
Згідно нормативної технологічної документації, практичні випробування кіноплівок (кінозйомки манекена) проводилися в кінопавілйоні при штучному освітленні. Частими гостями на ділянці випробувань були у той час кінооператори кіностудії «Мосфільм», які самі приїжджали відбирати кіноплівку (на відміну від інших кіностудій, яким плівка відвантажувалася багажем). Їх прохання проводити випробування не тільки при штучному освітленні у павільйоні, але й при денному світлі – на вулиці, стало спонукальним імпульсом до поєднання виробничих завдань з самодіяльною кінотворчістю. Дещо пізніше до піонерів шосткинського аматорського кіно приєдналися молоді фахівці Володимир Авербах та Микола Ушомирський, а потім випускники Ленінградського інституту кіноінженерів (ЛІКІ) Олег Яковлєв та Наум Крученицький. На ділянці цеху контролю проходили перегляди і обговорення відзнятого матеріалу, на які збиралися не тільки безпосередні учасники кінотворчості, але і всі, кому це було цікаво.
На одному з таких переглядів був присутній і новий директор фабричного Будинку культури їм. Жданова Віктор Плаксій. Він зацікавився стихійно виниклою на виробничій ділянці підприємства кіностудією і запропонував ентузіастам офіційно оформити кіностудію, як самодіяльний творчий колектив. Для кіностудії були виділені дві кімнати на 3-му поверсі Будинку культури та одиниця керівника аматорської кіностудії у штатному розкладі. Першим керівником аматорської кіностудії став начальник лабораторії випробувань Михайло Олександрович Кракшин.

М.Кракшин, В.Смотрєлкін та В.Плаксій біля Будинку культури

З фабрики було передано до Будинку культури необхідне для кінотворчості обладнання та устаткування. Зйомки проводилися на кращих професійних кіноплівках того часу. Студійці знімали кінорепортажі про передовиків виробництва, техніку безпеки у цехах підприємства. Знімалися також суботники та відпочинок працівників фабрики.
Із спогадів Володимира Михайловича Смотрєлкіна [ 2 ]: " Молоді ентузіасти звернулися до керівництва з пропозицією провести зйомки Жовтневої демонстрації у Шостці. Директор фабрики Михайло Іванович Мумжиєв цю ідею схвалив і, після узгодження з КДБ, зйомки були проведені двома кінокамерами на негативну кольорову 35-мм кіноплівку ДС-2. Цей кінорепортаж був надрукований на кольоровій позитивній кіноплівці й у німому варіанті (без звуку) показаний на звітно-виборній профспілковій конференції у Будинку культури. Перегляд справив на глядачів приголомшливе враження (у архіві кіностудії «Свема-фільм» зберігся кінорепортаж «Демонстрація 7 листопада 1957р. у Шостці»). Успіх окрилив наших першопроходців і вони з ще більшим ентузіазмом стали проводити кінозйомки, опановувати секрети кіномонтажу, намагатися озвучувати свої кінострічки.

Зйомки демонстрації 7 листопада 1957 р. у Шостці

А незабаром, за завданням М.І.Мумжиєва, студійці приступили до створення кінолітопису підприємства у кіножурналах «Наши будни». Сценарії кіножурналів готували Микола Гершевич Ушомирський та Володимир Юхимович Авербах. "
У 1959 році, на Першому всеукраїнському огляді аматорського кіно, кіножурнал «Наши будни» (чорно-білий 35-мм з суміщеною фонограмою) кіностудії Будинку культури ім. Жданова фабрики кіноплівки № 3 – був визнаний кращим і нагороджений Дипломом. В архіві кіностудії «Свема-фільм» збереглися кіножурнал «Наши будни» з титром: «Участник Республиканского смотра», а також два примірники Диплому Першого всеукраїнського огляду 1959 року, видані В.Ю. Авербаху та В.М.Смотрєлкіну.
За спогадами Наума Залмановича Крученицького [ 3 ], який разом з Олегом Яковлєвим (як інженери звукозапису) їздив представляти «Наши будни» до Києва, на Першому всеукраїнському огляді було представлено близько 15 кінофільмів 16–мм аматорського формату. І лише кіножурнал кіностудії Будинку культури ім. Жданова фабрики кіноплівки №3 – був на 35–мм кіноплівці (професійний формат).
Йшли роки... Фабрика росла, реконструювалася і в 1959 році була перетворена у хімічний завод. Змінювалося підприємство, оновлювався і творчий склад кіностудії. З часом молоді фахівці накопичували певний виробничий досвід – їм доручалися відповідальніші виробничі завдання і їх висували на вищі посади. Але їм на зміну приходили нові молоді ентузіасти. У аматорській кіностудії кінотворчістю займалися не тільки фахівці кінолабораторії, але й працівники інших підрозділів і цехів підприємства: І.Ф.Ліфіренко, Л.О.Махина, Л.Г.Воробйов, А.О.Забродін (інж. цеху основи №3). У цей період студійцями вперше були проведені зйомки ігрового кіно.

Ігрові зйомки у с.Гамаліївка. Початок 1960-х рр.

Змінивши М.О.Кракшина, декілька років керував кіностудією В.М.Смотрєлкін. Але і він, у свою чергу, повністю пішов у виробництво.
Організація кіностудії на Шосткинській фабриці кіноплівки стала прикладом для створення інших аматорських кіностудій в організаціях і підприємствах міста й області. Так, ухвалою президії Сумської промислової обласної ради профспілок від 29 жовтня 1963 року, за наслідками 2-го обласного огляду аматорських фільмів, нагороджені «...Почетными Грамотами областного совета профсоюзов и денежными премиями киностудии:
1. Шосткинского химзавода - 90 руб.
2. Шосткинской средней школы №7 - 35 руб.
3. Сумского з-да электронных микроскопов - 35 руб.»
Далі в тексті ухвали перераховуються нагороджені Почесними Грамотами Облсовпрофа представники аматорських кіностудій області, зокрема:
«...б/ по любительской киностудии Шосткинской средней школы №7 т. ТАРНОРУЦКОГО, ФЕДОСОВУ.
..г/ по любительской киностудии Шосткинского предприятия п/я № 9 РАДКОВСКОГО, ЦИРЛЕВА ...» [ 4 ]
За підтримкою адміністрації і профспілкового комітету підприємства, кіностудія фабрики кіноплівки – відома пізніше як кіностудія «Свема-фільм» - була облаштована всім необхідним професійним кінотехнологічним устаткуванням. Кінокамери («Родина», «Конвас-автомат» 1КСР-1М, 1КСР-2М, «Кинор-16 СХ -2М»), штативи й освітлювальні прилади, репортерські магнітофони для синхронного запису звуку при кінозйомках і високоякісні мікрофони, комлекси магнітного запису на 35 - мм магнітній перфорованій кіноплівці (КЗМ-8 і КЗМ-14), апаратура запису негативу оптичної фонограми, візитажні та звуко-монтажні столи. Усе це дозволяло зняти, озвучити, змонтувати і віддрукувати у цеху масового друку підприємства позитивну 35мм фільмокопію з суміщеною оптичною фонограмою. І завдяки цій унікальній можливості у Шостці знято декілька десятків документальних, науково-популярних, рекламних й ігрових кінофільмів. А також багато кілометрів місцевої кінохроніки. Фільми шосткинської кіностудії демонструвалися замість кіножурналів перед кіносеансами в міському кінотеатрі «Родина» і Будинку культури ім. Жданова. Вони неодноразово одержували високу оцінку і нагороджувалися дипломами обласних і республіканських оглядів та конкурсів.
У 60-і роки у складі творчого колективу працювали: Степан Степанович Манжула, Генадій Лукич Лепо, Альберт Антіпов, Клавдія Анциповіч, Матвій Ландсман, Віктор Ковальчук, Олександр Козінец, Олександр Мотора, Валерій Коган та інші. Після В.М.Смотрєлкіна творчий колектив очолив Микола Цьомка.[5, 4]

В.Ковальчук та О.Козінець - налагодження апарату запису звуку у приміщенні аматорської кіностудії

Будинку культури ім Жданова. 1960-ті рр.

У цей період створюються: 40 хвилинний кольоровий фільм«Шосткинский химический», присвячений 50-річчю ВЛКСМ – «Всегда в строю», фільми «Зарница» та «Профсоюзы – школа коммунизма», які вписали нові сторінки кінолітопису підприємства та міста. Після перетворення хімзаводу у хімкомбінат і нагородження його орденом Жовтневої Революції, студійці почали випускати кіножурнал «На орденоносном химическом».
У 1972 році кіностудії було надано нове просторе приміщення (загальна площа 164 м2 ) за адресою: пер. Депутатський, буд.№4, а незабаром був переданий з підприємства новий апарат оптичного запису фонограм та інше професійне устаткування.
У 70-і роки кіностудією випущені на екран фільми про передовиків виробництва І.І. Холодовського та П.О. Рогутько, створений 40-хвилинний фільм «Зрелость» про 40-річну історію підприємства. Високу оцінку жюрі міжнародного конкурсу аматорських фільмів у місті Вольфене (НДР) одержали документальний фільм «Я стал солдатом» і музичний фільм «Свема-72».
До 30-річчя Перемоги зняті фільми «40-й отдельный» - про ветеранів цього артилерійського дивізіону і «Страницы биографии» - про шосткинців - ветеранів війни і праці. У цей же період були зняті фільми «Бухенвальд», «Зеленые острова», «Картинг – это очень просто», «Туристский меридиан», «Как стать солдатом», «Вечная дружба» і «Дружба не знает границ», а також сюжети і нариси для обласного і республіканського телебачення. Над створенням цих кінофільмів (35-мм формату) і телевізійних нарисів (16-мм формату) працював творчий колектив під керівництвом Володимира Олександровича Рикова – Олександр Мотора, Валерій Коган, Олег Бочок, Ніна Кисельова, Маргарита Наумова, Тамара Стругальова, Тетяна Амельченко, Роза Кадирова, для яких постійним робочим місцем було приміщення кіностудії "Свема-фільм". [6, 4], [7, 4], [8, 4]

В.Риков, В.Коган та О.Мотора - зйомки у цеху збирання МК-касет. 1970-ті рр.

Протягом 1983 року студією керував молодий випускник ЛІКІ Микола Турков, а на початку 1984р. кіностудію «Свема-фільм» знов очолив Микола Цьомка. Разом з ним працювали (за сумісництвом) інженери звукозапису Віктор Олексійович Ковальчук та В’ячеслав Юрійович Козлов (начальник відділу та ведучий інженер відділу метрології НДІМНІ), а також режисер-оператор Олег Ніжегородов.
З липня 1984 року почав працювати кінооператором на кіностудії і автор цих рядків Микола Кокшайкін.

М.Кокшайкін та О.Ніжегородов – зйомки ігрового фільму "Становлення" 1984р.

І керівник кіностудії М.П.Цьомка, і О.І.Ніжегородов, і М.Г.Кокшайкін офіційно були зараховані інженерами цеху випробувань і контролю кінофотоматеріалів №8 - але постійним місцем роботи була аматорська кіностудія «Свема-фільм».
За сприяння адміністрації та профкому підприємства для кіностудії були обладнані і оснащені всім необхідним сучасним професійним кінотехнологічним устаткуванням наступні приміщення: режисерська, кінооператорська (для обслуговування кінознімальної техніки), зарядна (темна) кімната для кіноплівок, звукооператорська, павільйон для кінозйомок, кіномонтажна, переглядовий зал з відокремленою кінопроеційною апаратною та інші.
Трохи пізніше до складу колективу увійдуть режисер Євген Максименко, кінооператор Василь Терещенко, звукооператори Сергій Віногродський і Олег Цюх, фотограф Борис Рибак та художник Дмитро Кондрашов. [9, 4]
Професійну підтримку колективу кіностудії на території підприємства надавали контролери кінопавільйону цеху №8 Олександр Адаменко та Валентин Леонов, а також колективи змінних бригад проявного відділення цього цеху під керівництвом бригадирів Ф.Ф. Белоножко, В.Я.Гузея та Д.В.Бокова. Кольороустановлення кінофільмів цього періоду виконувала кольороустановщик цеху масового друку фільмокопій №9 Людмила Григорівна Ганжа. Друк та обробка фільмокопій проводилися у цьому ж цеху у відділенні під керівництвом С. М. Лабзи. Начальником цеху масового друку фільмокопій у цей період працював один з перших студійців Володимир Михайлович Смотрєлкін.
Постійну турботу про кіностудію виявляла адміністрація виробничого об'єднання «Свема» в особі Генерального директора Володимира Костянтиновича Кисліцина і його помічника – теж одного з перших студійців – Володимира Юхимовича Авербаха, а також профспілковий комітет підприємства на чолі з головою Михайлом Івановичем Ночовним.
До 40-річчя Перемоги зняті фільм «Память» (16-мм) і 20-ти хвилинний документальний кінофільм «Поколение победителей» (35-мм). [10, 4]
У цей період творчим колективом зняті і випущені на екран: документальний кінофільм «Три дня из жизни коллектива», ігрові кінофільми «Становление», «Альбом», «Понять и простить», а також « И падал снег...». Були зняті спортивні фільми «По заснеженным Карпатам» і «Туристические сборы в Крыму»; виробничі фільми про технологічну чистоту й атестацію робочих місць; учбовий фільм «Монтаж телевышки 191м вертолетом МИ-10К в Шостке».
На замовлення командування вертолітної рембази (м. Конотоп) був знятий документальний кінофільм про це підприємство. У той же період були створені рекламні кінофільми для ВО «Свема» і чехословацького цирку «HUMBERTO», екологічний фільм «Прозрение», а також фільм-портрет керівника дитячого танцювального колективу Людмили Маковець «Я вспоминаю их глаза ...». [ 11, 3 ]
Завдяки своїй облаштованності, кіностудія «Свема-фільм» впродовж ряду років надавала всебічну технічну підтримку професійним кінознімальним групам кіностудій «Укртелефільм», Центру НТТМ «Прогрес» (м. Київ) і галузевій кінолабораторії НДІТЕХІМ (м. Черкаси), а також обласному телебаченню, які проводили кінозйомки у нашому місті. Штатні співробітники кіностудії «Свема-фільм» неодноразово відряджалися з технічних і творчих питань до Центрального Держ.Архіву Кіно-фотодокументів (м. Красногорськ), кіностудій «Мосфільм», ім. О.Довженко, «Укртелефільм», «Українська студія науково-популярних фільмів», «Беларусьфільм», Телецентр «Останкіно».
У січні-лютому 1989 року співробітники кіностудії «Свема-фільм» М.Г.Кокшайкін та О.І.Ніжегородов пройшли місячне стажування підвищення кваліфікації на кіностудії «Мосфільм». [ 12 ], [ 13 ]
А незабаром, спільним наказом-розпорядженням адміністрації і профспілкового комітету підприємства (від 14.04.89г. №382/31) керівником кіностудії «Свема-фільм» був призначений М.Г. Кокшайкін. [ 14 ]
У цьому ж 1989 році кіностудія випустила на екрани міста фільм О. Ніжегородова «Пионерское лето» та 20-хвилинний фільм, знятий М.Г. Кокшайкіним у формі короткого путівника по історії нашого міста «Шостка – 250 лет». Наступного року були випущені два випуски кіножурналів «Панорама» (режисер Євген Максименко) і кінофільм «ШХТТ – кузница кадров».
У 1991 році за завданням міської влади, адміністрація підприємства доручила М.Г. Кокшайкіну провести зйомки і монтаж перших пробних телепередач. [ 15 ] Дві телепередачі «ТВ – Шостка» були зняті і підготовлені разом з журналісткою міськрайонної газети Іриною Харченко. Вони вийшли в ефір по ІІ каналу загальносоюзної програми. [ 16 ], [ 17 ], [ 18 ] Це стало підставою для ухвалення міською владою рішення про створення в Шостці муніципальної телекомпанії «Акцент».

І.Харченко – журналіст та ведуча телепередач ТВ-Шостка у знімальному павільоні кіностудії "Свема-фільм". січень 1991р.

У цьому ж 1991 році, з використанням кінохроніки 1930-34 років (знятої А.М. Шаповаловим), до 60-ти річчя підприємства, був створений документальний кінофільм «Свема – так начиналась биография...». [ 19 ] Консультаційну допомогу у створенні документальних краєзнавчих фільмів "Шостка – 250 лет", "ШХТТ – кузница кадров" та «Свема – так начиналась биография...» надавали директор Шосткинського краєзнавчого музею В.Г.Азаров, а також краєзнавці Б.С.Стогнут та В.В.Терлецький. Дикторський текст читав технолог комплексу технічних плівок НВО "Свема" (цех №81) Володимир Голов.
У наступному 1992 році М. Кокшайкіним був знятий останній (у зв'язку з підвищенням вартості кіноплівки) 35-мм документальний кінофільм про базове для «Свеми» ПТУ № 13 під назвою «Стать рабочим». Цей фільм був завершений і вийшов на екран у 1993 році.
Документальні кінофільми краєзнавчої спрямованості: про Шостку, історію Шосткинського хіміко-технологічного технікуму, початок біографії «Свеми» і про підготовку робітничих кадрів для підприємства були створені М.Г. Кокшайкіним як автором сценарію, режисером і оператором цих фільмів. Більш того, на відміну від режисерів професійних кіностудій, і Олег Ніжегородов, і Микола Кокшайкін, і Євген Максименко самі готували і проводили комбіновані кінозйомки титрів та ефектів, своїми руками монтували звук із зображенням на звукомонтажному столі, а потім виконували монтаж негативу по змонтованому робочому позитиву для друку. Самі ж проводили підготовку негативів для друку - готували сайнекси для кольороустановлення, вклеювали ракорди і встановлювали старти на негативах для суміщення зображення та звуку.
На устаткуванні кіностудії «Свема-фільм» і при технічній допомозі колективу кіностудії, наші земляки, кінематографісти - початківці, Юрій Стеблін та режисер-дипломник «Школи-студії В. Кобріна» постановчого факультету ВІППК працівників кінематографії Андрій Магдіч зняли свої перші повнометражні 35-мм кінофільми. Технічна і консультаційна допомога постійно надавалася численним кіноаматорам міста. [ 20 ], [ 21 ], [ 22 ]

А. Магдіч та М. Кокшайкін - практичні випробування кіноплівки перед її використанням для зйомок кінофільму "Трагитургия". 1996 р.

При кіностудії був створений фотогурток для школярів шкіл міста, який впродовж тривалого періоду знайомив дітей з азами фотографії та кінозйомки, сприяв розвитку їх творчих здібностей. Так, на міжнародному фотоконкурсі «Ассофото» у 1988 р. наш вихованець Олексій Губін, учень 7-а класу середньої школи № 7, в жанрі «Пейзаж» був нагороджений дипломом і медаллю. [ 23 ]
У зв'язку з погіршенням економічного стану "Свеми" та підвищенням собівартості кіноплівок, у 1991р. на замовлення адміністрації Шосткинського порохового заводу, до 220 –річчя цього підприємства, 40-хвилинний фільм "Завод сегодня" був знятий та змонтований Кокшайкіним М.Г. вже на відеострічці (формат VHS) . Так само і фільми "На страже здоровья" (1993р. – про профілакторій "Свеми"), та "Здравствуй, Светлый" (1996р. – про оздоровчий табір)
У 1994-95рр., за дорученням адміністрації "Свеми", колектив кіностудії виконує закадрове озвучення закордонних художніх фільмів, які друкувалися у цеху масового друку фільмокопій №9 – запис дикторського тексту, суміщення та монтаж магнітних фонограм, а також виготовлення негативу оптичної фонограми для друку. За цей період було виготовлено таких негативів – для 25 повнометражних кінофільмів – загальною довжиною більше 70 кілометрів.
У зв'язку з реструктуризацією на "Свемі", у вересні 1996р. були скорочені посади інженерів звукозапису, а також посада інженера ІІ категорії цеху випробуваннь та контролю кінофотоматеріалів. Мене було переведено "...кинооператором-постановщиком информационно-рекламного центра", під керівництво Д.Ф.Ананко, якого ніяк не цікавило подальше збереження кіностудії.
І тому, залишивши на собі матеріальну відповідальність за майновий комплекс кіностудії, я доглядав та зберігав його, а також унікальний кінолітопис нашого міста на громадських засадах. Доглядати за кіностудією мені допомогав В'ячеслав Козлов. І теж - на громадських засадах.
У зв'язку з проведенням в Шостці у 2003 р. Днів культури та містецтв та Фестивалю кіно "Поліський екран" мною було запропоновано – один з днів цього фестивалю провести як Творчий вечір кіностудії "Свема-фільм". Такий вечір відбувся 8 квітня 2003 року у міському кінотеатрі "Родина". На ньому кіноглядачі та громадськість зустрілися з творчими колективами та кінофільмами різних періодів кіностудії за 50 років її роботи. Але доля кіностудії і далі залишалася невизначеною.
У 2004 році приміщення кіностудії, у якому знаходився весь майновий комплекс, тодішнім керівництвом ВАТ АК "Свема" було продано. Але мені вдалося домовитися з новим власником О.Т. Кузнєцовим (фірма "Катунь") про тимчасове збереження майна кіностудії у проданому йому приміщенні до вирішення її подальшої долі з керівництвом "Свеми" та місцевою владою.
За завданням нового Керуючого санацією ВАТ АК "Свема" Куніцкого Сергія Олександровича у липні-серпні 2005 року був знятий відеофільм "Свема – наши дни..."
У цей же період вирішилася і подальша доля кіностудії. Я отримав дозвіл перевезти кіноархів та обладнання кіностудії "Свема-фільм" до Шосткинського державного краєзнавчого музею. За спонсорскою допомогою транспорта ВАТ "Шосткинский хлібокомбінат", фірми "Катунь" та ТОВ "Транс Роуд Сервіс" до краєзнавчого музею мною було перевезено 9 вантажівок майна кіностудії .
Ще 4 вантаживки майна було перевезено та здано на матеріальні склади ВАТ АК "Свема". [ 24 ]
Зараз кіноархів та обладнання колишньої кіностудії "Свема-фільм" - одна з складових фондів унікального відділу кіно- та фототехніки Шосткинського державного краєзнавчого музею.

Підготував: н.с. відділу
кіно- та фототехніки
ШКМ М. Г. Кокшайкін

ПОСИЛАННЯ

1. В.Д.Прокопченко «ШОСТКА» Путеводитель.- Харьков «Прапор», 1981.
2. Відеозапис «Спогади В.М. Смотрелкіна» від 09.12.2005р. – 32 хв.
3. Відеозапис «Спогади Н.З. Крученицького»   від 18.03.2006р. – 57 хв.
4. Постановление президиума Сумского промышленного областного совета    профсоюзов от 29 октября 1963 года.
5. М. Макаренко «В любительской киностудии» // газета «Советское Полесье» №57(6064) 10 апреля 1970г. стр.4.
6. Н. Чернов «Снимает любительская киностудия» // газета «Советское Полесье» №191(7513) 2 декабря 1975г. стр.4.
7. В. Коган «Встечи на малом экране» // газета «Советское Полесье» №198(7728) 14 декабря 1976г. стр.4.
8. Ю. Леонов «Фильмы среди нас» // газета «Советское Полесье» №74(8228) 11 мая 1979г. стр.4.
9. Н. Кокшайкин «Смотр работ кинолюбителей» // газета «Советское Полесье» №177(9317) 6 ноября 1984г. стр.4.
10. Н. Андреев «Поколение Победителей» // газета «Советское Полесье» №15(9571) 25 января 1986г. стр.4.
11. Н. Паленый «Счастье быть человеком» // газета «Советское Полесье» №179(9735) 12 ноября 1986г. стр.3.
12. Письмо Заместителя генерального директора по техническим вопросам   киностудии «Мосфильм» Е.И. Иванова от 15.02.89г. № Д5/87. (о прохождении производственной практики повышения квалификации на киносудии «Мосфильм» инженерами-стажерами НПО «Свема» Кокшайкиным Н.Г. и Нижегородовым О.И.)
13. Выписка из приказа Генерального директора ордена Ленина и ордена Октябрьской Революции киностудии «Мосфильм» № 80-л от 16 февраля 1989г. По личному составу. § 4. (о прохождении производственной практики повышения квалификации на киносудии «Мосфильм» инженерами-стажерами НПО «Свема» Кокшайкиным Н.Г. и Нижегородовым О.И.)
14. Приказ-постановление по НПО «Свема» от 14.04.89 г. № 382/31 (о назначении инженера цеха №8 Кокшайкина Н.Г. руководителем киностудии «Свема-фильм»).
15. Письмо Секретаря Горкома КПУ Ю.Сербина №788 от 26декабря 1990г. Генеральному директору НПО "Свема" В.К.Кислицыну ("...оказать содействие силами студии "Свема-фильм" в съемке пробной телевизионной передачи о жизни города".)
16. «Не забудьте включить телевизор!» // газета «Советское полесье» №15(10611) 25 января 1991г. стр.1.
17. « Первая телепередача » // газета «Советское полесье» №17(10613) 29 января 1991г. стр.1
18. «Не забудьте включить телевизор!» // газета «Советское полесье» №40(10636)12 марта 1991г. стр.1
19. И.Харченко «Так начиналась биография... » // газета «Советское полесье» №157(10753)1 октября 1991г. стр.3.
20. Приказ-постановление по АППО «Свема» от 11.05.93 г. № 325/44 (об участии киностудии «Свема-фильм» в съемках художественного фильма "Рожденный вне закона" реж. Ю.Стеблин и предоставлении съемочной и осветительной аппаратуры для съемок).
21. Письмо Ректора ВИППК работников кинематографии О.В.Тенейшвили от 24.02.1997г.№ 028 Ген. директору АППО "Свема" Ю.А.Бурееву (о помощи в монтаже и перезаписи /тонирование, сведение и запись оптической фонограммы/ на базе киностудии "Свема-фильм" ... Магдичу Андрею Валерьевичу, режиссеру-дипломнику постановочного факультета /мастерской В.Кобрина).
22. Письмо Руководителя мастерской "Школы-студии В.Кобрина" от 25.02.97г. Ген. директору АППО "Свема" Ю.А.Бурееву (об оказании помощи на базе киностудии "Свема-фильм" в завершении производства фильма режиссера-дипломника Магдича Андрея Валерьевича.)
23. Ю. Леонов «Зорким глазом» // газета «Советское полесье» №73(10669) 8 мая 1991г. стр.3
24. М. Малюкова "Киностудия "Свема-фильм"– уже исторический экспонат" // газета «Перекресток» №50(356) 15.12.2005г. стр.4