Шосткинський краєзнавчий музей


Головна Новини
Меню сайту

Пошук

Категорії розділу
Заходи музею [151]
Заходи, події, що відбуваються у нашому музеї протягом останніх років.
ІСТОРИЧНІ НАРИСИ [28]
Матеріали, зібрані науковими співробітниками музею, що стосуються здебільшого історії міста та нашого краю.
Наукові публікації [10]
Публікації наукових співробітників музею

Головна » Статті » ІСТОРИЧНІ НАРИСИ

Дослідження історичних будівель та інженерних споруд на території Казеного заводу "Зірка"

Дослідження історичних будівель та інженерних споруд
на території Казеного заводу "Зірка" м. Шостка.



Місто Шостка за радянських часів було добре відоме у СРСР та за його межами завдяки флагману химіко-фотографічної галузі Виробничому об'єднанню "Свема", яке виробляло близько 300 найменувань світлочутливих матеріалів, а також біля
100 найменувань магнітних стрічок для професійного та аматорського кіно, радіо та телебачення, культури та медицини, науки та техніки, оборони країни та інших сфер діяльності людини. У ті часи слова Свема та Шостка, за межами міста, стали майже синонімами. І мало кому, крім обмеженого кола фахівців, було щось відомо про завод "Зірка", який належав до оборонної галузі. Але створення саме цього підприємства заклало підвалини робітничого селища, яке з часом розвинулося до сучасного міста Шостка.

" В 1738 году русскимъ правительствомъ сделано было распоряжение об устройстве пороховаго завода при одномъ из слободскихъ полковъ...
Вследствие этого повеления малороссийскою войсковою канцеляриею разрешено было маіору Постельникову завести для пороховаго завода мельницу о двухъ поставах и объ одной толчее на реке Шостке (в нынешней Черниговской губерніи, Глуховскаго уезда). Таким образомъ, было положено основаніе нынешнему Шостенскому пороховому заводу..." [1, 362]

З того часу вітчизняне виробництво пороху більше двох століть щільно пов'язане з Шосткинським казенним пороховим заводом, який сьогодні безумовно вважається в СНГ патріархом серед підприємств цієї галузі. На жаль, історична спадщина цього підприємства за радянських часів була відома лише вузькому колу фахівців, що обумовлено високим рівнем секретності всього, що пов'язано з обороноздатністю країни. Історія цього підприємства багата на визначні події та цікаві факти. І зараз вже можна ознайомитися з нею, відвідавши Музей Шосткинського казенного порохового заводу "Зірка".


Музей Шосткинського казенного заводу "Зірка".
(фото  М. Кокшайкіна  2008р.)


Але для краєзнавців та істориків безумовно цікавою повинна бути також і територія самого підприємства, на якій збереглися найстаріші в Шостці будівлі та інженерні споруди. Ця територія ще й досі маловідома та майже ніким не досліджена.
За радянскі часи, коли територія цього підприємства мала обмеженний режим відвідування для сторонніх, я працював на кіностудії "Свема-фільм" і мені дуже пощастило потрапити на цей об'єкт та ознайомитися з його історичною спадщиною.
Та не тільки побувати самому на цьому режимному заводі...- а ще й проводити на його території кінозйомки деяких об'єктів для фільму "Шостка – 250 лет" (1989р.), а потім знімати на замовлення адміністрації заводу відеофільм "Завод сегодня" (1991р.).

І тому я мав певні враження від історичної спадщини заводу, яка знаходиться у межах його ретельно охороняємого паркану. [2]

Працюючи з 2006 року у відділі кінофототехніки ШДКМ я почав більш прискіпливо вивчати добре відому історію Шоскинської фабрики кіноплівки.

"Делалась пленка из нитроцеллюлозы. У нитропленки много общего с бездымным порохом: и исходные материалы и ряд процессов приготовления. Поэтому первую советскую фабрику по производству кинопленки решили создавать в Шостке – на месте, где существовал пороховой завод, основанный сотни лет назад.
В конце 1928 года небольшое одноэтажное кирпичное здание начали переоборудовать и расширять для «малой кинопленки» [3, 15]


Здание опытной фабрики – «малой кинопленки» (1929-1931 гг.
фото з видання "Эстафета добрых дел" стор.13

Тоді я звернув увагу на фото будівлі під назвою "мала кіноплівка", яка у 1928-1931рр. знаходилася на території Шосткинського порохового заводу.  [3, 13]
Справа в тому, що мені були відоми два варіанти фото цієї будівлі дзеркально відображені по горизонталі. Це сталося скоріш за все внаслідок проекційного друку цих фото з одного негативу, але одного варіанта з боку емульсії, а іншого - з боку основи фотоплівки. І впевнитися у тому – який з двох варіантів відповідає дійсності можна було лише при порівняні з натурою, а крім того, отримати додаткові відомості про цю будівлю та її походження. Одночасно виникло бажання провести фотофіксацію інших найстаріших в нашому місті будівель та унікальних споруд, мало відомих широкому загалу.  Для цього мною було підготовлено листа за №31 від 11.07 2007р. на ім'я директора КП ШКЗ "Звезда" И.К.Козлова за підписом директора ШДКМ  Н.Д.Марченко з проханням дозволу на проведення фотозйомок об'єктів на території КП ШКЗ "Зірка". У цьому листі був наведений перелік, який було складено за допомогою завідувача музею ШКЗ "Зірка" Б.Я.Коротченка, редактора заводської газети "Заводське життя" О.М Вареника та заступника голови профкому Ю.С.Марченко.

"Перечень культурно-исторических объектов:
1. Деревянная постройка Вододействующей пороховой фабрики (ХІХ в.);
2. Здание Центральной заводской лаборатории (ХІХ в.);
3. Историческая Застава ШПЗ (XIX в.);
4. Водонапорная «Башня Шухова»;
5. Здание бывшей Бум.фабрики;
6. Здание  экспериментально-опытного производства под названием «Малая  кинопленка» (с 1928 по 1931 гг.);
7. Здание Ниссенмана (с конусами);
8. Исторические здания бывшего РМЗ (Деловой двор в ХІХ в.);
9. Здание ТЭЦ (1930 х гг.);
10. Памятники на территории ШПЗ «Звезда»:  В.И. Ленину,  Д.С. Коротченко,     С.А.Ковпаку,  С.В. Рудневу,  А.Ф. Федорову, а также возможных других  культурно-исторических  объектов."  [4]

Адміністраця підприємства з розумінням поставилася до нашого прохання і дозвіл на проведення фотозйомок було отримано.

У зв'язку з тим, що супроводжуючим по території заводу було призначено завідувача музею підприємства Б.Я. Коротченко, який працював два дні на тиждень (по вівторках та четвергах), а також віддаленність запланованих об'єктів один від одного (специфіка вибухонебезпечних виробництв) - виходи на завод та фотозйомка здійснювалися 13, 17 та 19 липня 2007 року.

Будівля "малої кіноплівки" знаходилася, як нам і було попередньо відомо, на території цеху №6. Серед трьох одноповерхових будівель цього цеху, збудованих на початку ХХ сторіччя, що мали однакові дуже характерні архітектурні деталі, нам вдалося відшукати будівлю №348, яка з південно-західного боку була найбільше схожа на надруковане у виданні "Эстафета добрих дел" фото "малої кіноплівки".

Однак це фото віддзеркалювало по горизонталі реально існуючий об'єкт. Фотозйомка  цієї будівлі з таким самим фасадом з північно-західного боку не можлива, оскільки з північного фасаду ця будівля ще має перпендікулярне крило. Я мав із собою таке саме чорно-біле фото, як у виданні, але більш якісне, що дозволяло порівняти дрібні, але дуже характерні деталі. Вже попереднє порівняння на місці дало можливість впевнитися, що наше чорно-біле фото - це фото саме цієї будівлі №348, але надруковане не з емульсійного боку, а з боку основи негативу.

Для остаточної впевненості було проведено сканування та дзеркальне його відображення по горизонталі.



Після цього було проведено ретельне порівняння його дрібних деталей з відповідними деталями на цифровому кольоровому фото сучасної будівлі №348.



Перше, що привернуло увагу - дуже схожий малюнок двох цементних плям обабіч вікна зверху. На штукатурці сучасної будівлі залишився відбиток електричного кабелю там, де він був закріплений під час фотографування чорно-білого фото.
Але нам пощастило, що за цей час цегляна кладка не була вкрита шаром штукатурки і головним аргументом ідентичності будівлі на обох фото (як відбитки малюнку шкіри на пальцях у дактилоскопії) – є повна відповідність темних цеглин, перевірена в кожному ряду як на чорно-білому, так і на сучасному цифровому фото.

Тому слід визнати, що фото будівлі "малої кіноплівки", надруковане на стор.13 у виданні "Эстафета добрых дел" (Харьков "Прапор", 1976р.) не відповідає дійсності, бо дзеркально відображає по горизонталі реальний об'єкт.

Будівля № 348 (за сучасною нумерацією) була побудована, як зарядна майстерня для виготовлення артилерійських зарядів (засипання пороху в картузи) в період значного зростання випуску піроксилінових порохів між 1905 та 1914 рр. "Русско-японская война 1904-1905 гг., а затем первая империалистическая война вызвали дальнейшее развитие завода. Была построена вторая очередь основного производства, создана энергетическая база для снабжения паром, водой, электроэнергией не только вновь введенных мощностей, но и значительно выросшего жилого поселения.

В это же время на заводе было налажено производство осветительных ракет, пироксилиновых шашек, капсюлей-детонаторов. Все построенные мощности были полностью задействованы."  [5, 18]

Після революції 1917 року та громадянської війни відбулося різке падіння випуску порохів (що характерно для оборонних заводів після закінчення будь–якої війни). "В период с 1924 по 1927 год завод не имел государственного плана. Подчинялся он Наркомату тяжелой прмышленности, Вохимтресту... С целью сохранения кадров, технический директор завода А.Н. Машкин разработал план производства гражданской продукции и продукции широкого потребления.

Планом предусматривался выпуск медного купороса, черного (дымного) пороха, охотничьих ружейных капсюлей и патронов, ...дроби, серной и азотной кислот, эфира, мелкоштампованных предметов: пуговиц, кнопок, наперстков, производство сельхозмашин и инвентаря, изготовление ведер и цибарок" [5, 26]

Саме тому будівля зарядної майстерні для виготовлення артилерійських зарядів залишалася без роботи і тому з 1928 року в ній було розміщено "малу кіноплівку", організатором якої було призначено професора О.М.Машкіна.

"Опытная фабрика кинопленки работала с конца 1929 по сентябрь 1931 года.
Она (впервые в СССР) дала стране около трех миллионов метров позитивной пленки.
"Малая кинопленка" сыграла большую роль в обеспечении последующей работы строящегося кинопленочного предприятия. Здесь был создан и отработан технологический регламент изготовления отечественной кинопленки,... получена первая советская кинопленка, обучены первые кадры рабочих для новой отрасли промышленности. На "малой кинопленке" проходили практику студенты Шосткинского химико-технологического института – будущие специалисты отечественной кинопленочной промышленности".     [3, 22]

Крім будівлі "Малої кіноплівки були знайдені та сфотографовані майже всі вказані в переліку листа об'єкти.


"Вододіюча порохова фабрика". (ХVІІІ ст.)
фото М.Кокшайкіна 2007р.



Порохові "вододействующие фабрики"
(фото з фондів "Музею ШКЗ "Зірка")– 5 збудовані у  1772-74 рр.,
ще 2 – у 1788 р. [6, 258-260]



"Чертеж (разрез и план) бегунной вододействующей пороховой фабрики выполнен кадетом Второго кадетского корпуса в Петербурге Клименко (1801г.)" [6, 477]


"Крупецька застава ШПЗ" (ХІХ ст.)  фото М.Кокшайкіна 2007р.


Застава ШПЗ 1911р. (фото І.А.Карпова з фондів ШДКМ)


Застава ШПЗ 1911р. (фото І.А.Карпова з фондів ШДКМ)


Будівля  ЦЗЛ заводу  (збудовано 1916р.)
фото з фондів "Музею ШКЗ "Зірка"





Історичні будівлі РМЗ ( "Деловой двор" заводу ХІХст.)
фото М.Кокшайкіна 2007р


Будівля "бумфабрики"
 фото М.Кокшайкіна 2007р.



Башта водопостачання  Шухова (1910-ті рр.)
фото М.Кокшайкіна 2007р.



Будівля Нісеімана (збудовано у кінці 1930-х рр.) фото М.Кокшайкіна 2007р.

Будівлю цеху Нісеімана збудовано на шосткинському пороховому заводі наприкінці 1930-х рр, у зв'язку з розв'язанням проблеми створення целюлози із деревинної сировини, придатної для нітрації та стабілізації з наступною переробкою її у порох. У передвоєнні роки ця проблема була надзвичайно актуальною задля розширення сировинної бази порохової промисловості.

Наприкінці 1930-х рр. лабораторією НДІ-6 під керівництвом Нісеімана " ...была получена новая форма сырья из древесной целлюлозы (ЦАОН) в виде гранул ,  ... в отличие от полученной в лаборатории Наймана более рыхлой формы целлюлозы (ЦН) в виде жгутиков. Обе  эти работы находились в стадии завершения и промышленного внедрения... После успешного завершения работ на комбинате
им. Свердлова, коллектив лаборатории перебазировался на пороховой завод в
г. Шостку, где и произошло освоение технологического процесса нитрации целлюлозы ЦАОН и переработки ее в порох. Перед самым началом войны на заводе в Шостке был построен специальный цех по производству пороха из целлюлозы ЦАОН. Была получена первая продукция." (Труды НИИ-6 и заводов", сария А выпуск 12, 1939г.)       [7, 8]

Будівля Нісеімана має оригінальну конструкцію. Її двоповерхові технологічні приміщення надбудовані на 10-ти  (по 5 у два ряди) велетенських залізобетонних конусах, кожен з яких має висоту 3-4 поверхового будинка. Конуси мають додаткові опори. Офіційно вважається, що під час оккупації  німці перед відходом у 1943 році спробували зруйнувати цю споруду  та підірвали залізобетонні опори. Але споруда витримала завдяки міцності залізобетонних конусів...

У зв'язку з цим епізодом чомусь пригадується й інший маловідомий факт подривних робот на заводі, але не у 1943 році, а раніш -  у серпні 1941 року.

..." Одним из первых технологию производства целлюлозы ЦН (целлюлозы Наймана-другое научное направление) освоил Шосткинский завод "Звезда" при участии начальника пироксилинового производства В.И.Беляева...
Беляев лично включается в научную и инженерную разработку новых процессов производства и новой аппаратуры...Вместе с сотрудниками НИИ-6 во главе с А.О.Ниссеиманом он работает над внедрением еще одной формы древесной целлюлозы – гранулированной...

...В августе 1941 года было принято решение об эвакуации завода " Звезда " в Сибирь...руководство завода и уполномоченный ГКО М.В.Бушмелев осуществляют отправку нескольких эшелонов с оборудованием и людьми завода на восток страны. Оставшиеся  ценности, которые не успели  вывезти (склады спирта, запасы пироксилина, ТЭЦ и другие объекты), было принято решение взорвать. Для этих целей была создана оперативная группа, в которую входил и В.И.Беляев. Группа  завершила выполнение задания, когда немцы уже входили в Шостку. Группе пришлось организовать партизанский отряд и пробиваться уже через оккупированную территорию. С большим трудом отряду удалось выйти к г. Курску..."     [8, 9-10]

Під час пошуків на території заводу були знайдені та сфотографовані пам'ятник Леніну та бюсти  Д.С.Коротченка, С.В.Руднєва та О.Ф.Федорова.





А серед можливих інших культурно–історичних об'єктів одразу привернула до себе увагу будівля електроцеху яка і зовні, і з середини більш схожа на будівлю культового призначення.


Будівля  електроцеху
фото М.Кокшайкіна 2007р.





Архітектурні елементи будівлі  електроцеху (вигляд з середини)
фото М.Кокшайкіна 2007р.


На території підприємства поки що залишилися ці та багато інших найстаріших у Шостці архітектурних об'єктів та інженерних споруд. Вони дійшли до нас крізь час та війни, попри навантаження важкою та небезпечною працею задля забезпечення обороноздатності країни. Але сучасний стан підприємства та невизначенність їх як нерухомих пам'яток архитектурної, культурно-історичноі або науково-технічної спадщини на жаль не гарантує подальшого їх збереження.  Тільки більш ретельне наукове дослідження цих об'єктів із залученням авторитетних фахівців, з архітектури та пам'яткоохоронної роботи, надасть можливість визначити їх як нерухомі пам'ятки, що у свою чергу забезпечить їх збереження для наступних поколінь.

н.с. відділу кіно- та фототехніки ШКМ
М. Г. Кокшайкін


ЛІТЕРАТУРА
1. Домонтович М. "Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами генерального штаба. Черниговская губерния" СПб, 1865г.
2. "Напередодні урочистої події в житті колективу. – До ювілею заводу залишилось три тижні"  газета "Заводське життя" №33(3195) 20 серпня 1991року., стр.1
3. "Эстафета  добрых дел" Очерк истории ШПО"Свема". Харьков "Прапор",1976.
4. Письмо директора ШДКМ Н.Д. Марченко директору КП ШКЗ "Звезда"
Козлову И.К. - "ШГКМ в связи с созданием фотофонда зданий, сооружений и    других объектов, являющихся культурно-историческим наследием нашего города просит Вас разрешить проведение фотосъемок на территории КП ШКЗ "Звезда" м.н.с. отдела кинофототехники нашего музея Кокшайкину Н.Г.
исх.№31 от 11.07.2007г. / вх.№ 960 от 11.07.2007г.
5. "Завод и его люди – страницы истории. "ШПО "Десна" г. Шостка, 1991г.
6. Лукьянов П.М. "История химических промыслов и химической промышленности России до конца XIX века. том V. Издательство Академии наук СССР М.: 1961
7. Забелин Л.В. "Из истории отечественной пороховой промышленности. Краткие биографические очерки." Нина Ивановна Орлова. "Воспоминания о работах выполненных в НИИ-6" – М.: ЦЭИ "Химмаш", 2002.
8. Забелин Л.В. "Из истории отечественной пороховой промышленности. Краткие биографические очерки. Владимир Ильич Беляев" – М.: ЦНИИНТИКПК, 1999.
Категорія: ІСТОРИЧНІ НАРИСИ | Додав: shostmus (06.04.2011)
Шосткинський краєзнавчий музей. Усі права захищено. © 2022