Історія Шосткинського краєзнавчого музею - ІСТОРИЧНІ НАРИСИ -  - Новини - Шосткинський краєзнавчий музей

До експозиції, в цьому приміщенні, увійшли колекції історичного куточку школи № 2, будинку піонерів, колекціонерів міста. Серед них: любительські колекції Захарія Миколайовича Сьомова, сімейні реліквії Іраіди Михайлівни Веріжнікової, Тихона Петровича Маслигіна, Дмитра Євграфовича Підопригори, Федіра Мироновича Степаненка, Василя Андрійовича Толкача та багатьох інших. Всього на час відкриття музею фонд налічував 2 тис. експонатів. І знов стало не вистачати місця для експонатів музею.

І у 1965 році музей переїжджає у нове приміщення в будинок № 52 по вул. Леніна і розміщується у 2-х невеличких кімнатах. У серпні 1970 року музею було надано приміщення по вул. К. Маркса, 33/2. Це приміщення на 1 поверсі житлового будинку біля школи № 2. Перед цим там розміщувався магазин "Кристалл". 22 вересня двері музею відкрилися для відвідувачів.

За 1970-й – 1973 роки зібрання музею вже нараховувало близько 2500 експонатів. З’явились нові розділи експозиції, що розповідали про минуле та сучасне міста. Велика кількість експонатів, які неможливо було виставити за нестачею місця в старому приміщенні музею, побачили світ в новому. І все це було зібрано, відтворено, невтомними активістами на чолі з Григорієм Єрмолайовичем Шугаєвим – громадським директором музею.

А збір експонатів продовжується. І він цілеспрямовано бере орієнтир на 30-річчя Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. А це – 1975 рік. Наполегливо працюють краєзнавці міста. В багатьох учбових закладах роботу по збору експонатів ведуть загони слідопитів. Ветерани Великої Вітчизняної війни несуть до музею свої реліквії. З великою радістю діляться своїми спогадами ветерани 6-ї Гвардійської стрілецької дивізії, що визволяла наше місто від фашистів. Але експозиційні площі краєзнавчого музею не можуть прийняти весь цей матеріал. І рішенням міського комітету Партії, 8 травня 1975 року в будинку № 64 по вул. К. Маркса в святковій обстановці відкривається «Музей Бойової Слави». Громадським директором музею був призначений Іван Федорович Мозговий.

На стендах музею: матеріали про події ВВВ, про героїв – живих і загиблих, фотографії, листи з фронтів, повідомлення про захоронення воїнів, архівні документи. У стінах музею бойової слави проходили екскурсії, зустрічі з воїнами-земляками, з живими Героями Радянського союзу, ветеранами 6-ї Гвардейської Стрілецької дивізії, краєзнавцями, що дуже допомагало увічнювати священну пам'ять про героїзм нашого народу у роки ВВВ.

У серпні 1982 року Григорій Єрмолайович, громадський директор музею, склав з себе повноваження директора за станом здоров’я, пропрацювавши на цій посаді 19 років. Нажаль нема вже серед нас першого директора музею, цього чудового ентузіаста музейної справи.

Але влітку цього року, уперше до нашого в музею із Москви, завітав його син Олександр Григорович з донькою Євгенією. З великим хвилюванням він ходив по залах музею, впізнаючи ті експонати, які бачив у дитинстві і юності.

У 1982 році директором в краєзнавчий музей був призначений Володимир Григорович Азаров. Почали оформлюватись виставки місцевих художників. Сформувався історичний фонд бібліотеки Володимир Григорович пропрацював на посаді громадського директора 11 років.

В 1991 році постановою колегії управління культури Сумської обласної ради № 1/3 від 31.01.1991 р. музею було присвоєно найменування «Народний музей»

в 1992 році почалося листування з управлінням культури області, з Міністерством культури про те, що Шосткинський краєзнавчий музей, за всіма показниками роботи, по кількості експонатів, по кількості відвідувачів, має право стати не музеєм на громадських засадах, а міським краєзнавчим музеєм.

У січні 1993 року музею було надано статус Шосткинського краєзнавчого музею. Це можна було зробити і раніше. Але справа була у тому, що музею за положенням, якщо він отримує такий статус, виконком повинен був надати окреме приміщення.

І знову почалася боротьба за окреме приміщення музею для збереження експонатів, що тепер стали державними, а не тільки рахувались в журналі і їх збереження стало турботою держави і припинило залежати тільки від порядності зберігача.

Більш пристосованим для музею був будинок по вулиці Карла Маркса, 53, в якому раніше знаходився міський комітет партії. Відстоювалось право знаходитись музею в цьому приміщенні у засобах масової інформації, на міських сесіях, у виконкомі, громадою міста. Серед активістів були Юрій Леонов, Віктор і Тамара Ковальови, Павло Сабінін, Ольга Іваненко, Микола Кокшайкін, Юрій Лоза, Валерій Коган, Віталій Харченко, Володимир Афонін, Олександр Ключников, Юрій Шульга, працівники міських відділів культури і освіти, та багато інших.

І музей повинен низько вклонитися цим небайдужим людям за те, що врешті-решт приміщення було передано під краєзнавчий музей.

З жовтня 1993 року директором музею призначено Куприк Людмилу Іванівну. В нове приміщення переїхав і музей бойової слави. За 1993 рік краєзнавчий музей звітував про наявність 6 тисяч експонатів. Великий внесок в розробку проекту, оформлення музею зробив почесний громадянин міста Шостки Віктор Ковальов. Почались трудові будні музею. Треба було пристосовувати приміщення, що складалось із багатьох невеличких кабінетів, під зали музейних експозицій. В першу чергу була обладнана виставкова зала, щоб поки проводився ремонт першого поверху, в залі була можливість створювати тимчасові тематичні експозиції, проводити художні виставки.

І перша експозиція, що була розгорнута у виставковій залі, була присвячена 50-й річниці визволення міста від фашистських загарбників.

І знову, як і завжди, в музеї працюють небайдужі люди, захоплені музейною справою. Кожен з них багато зробив для становлення музею, здобуття його популярності в місті і поваги серед населення. Це директори музею: Людмила Куприк, Олександр Коваленко, Ольга Коломієць, Артем Серенок, який створив першу веб-сторінку музею. За його керівництво музеєм було надруковано збірку історичних документів, поповнились відділи новими експозиціями, поповнились відділи матеріалами про видатних людей нашого міста та краю: Д.М. Чечуліна, М.М. Неплюєва і облаштовано приміщення під музей Кожедуба. Наукові співробітники: Олександр Омельяненко, Ірина Косаренко, Лариса Єпік, Ольга Бірюк, Олена Рогутько, Людмила Данько. Доглядачі: Людмила Агеєва, Олена Тайц, Люція Телюкова і ще багато інших. Когось вже нема серед нас, хтось займається іншою справою, але кожному з них ми говоримо велике спасибі за той внесок, що вони зробили для збереження історико-культурної спадщини.

В січні 2007 року колектив музею виходить з ініціативою: провести ремонт в його приміщенні і на прилеглій території. Було проголошено акцію «Збережемо історію рідного міста в ім’я його чудового майбутнього!». Навколо важливої для нашого міста справи об’єдналися усі небайдужі Шосткинці. І ремонт і реконструкція були проведені! 2 вересня 2008 року оновлений музей розчинив для відвідувачів свої двері.

За це ми кажемо велике спасибі міському голові Миколі Петровичу Нозі і почесному громадянину міста Сталині Дмитривні Кушніровій!

Сьогодні наш музей називають потужним осередком культурного життя міста.

Сьогодні в структурі Шосткинського краєзнавчого музею працюють:
Відділ обліку та збереження фондів;
Відділ „Історія краю”;
Відділ „Природа краю”;
Відділ „Музей І.М.Кожедуба”;
Відділ «Кіно-фототехніки”;

Одним із найважливіших в кожному музеї є відділ фондів. який займається обліком та збереженням експонатів та популяризацією фондового зібрання музею. На сьогодні, у фондах Шосткинського краєзнавчого музею налічується близько 13 тисяч одиниць зберігання.

Експозиція відділу „Природа краю” розташована в двох окремих залах.
Вона в доступній формі представляє клімат, геологічну історію району, сучасну флору і фауну.
Головна задача експозиції – в доступній формі представити геологічну історію та будову району, сучасну флору і фауну, розкрити взаємозв’язки між головними природними компонентами, підкреслити діючу роль людини в природних процесах, вдосконалювати екологічне виховання громадян України, в першу чергу підростаючого покоління.
До свого ювілею, в першому залі відділу, ми відкрили новий розділ експозиції «Археологія краю».

У трьох залах експозиції відділу «Історія краю» представлені документи, предмети матеріальної культури, що засвідчують унікальність історії Шостки – міста оборонної та хімічної промисловості. Завдяки музейній колекції фотографій місцевих фотомайстрів, ми маємо уяву про розвиток нашого міста в різні історичні періоди.

У 2005 році до 85-річчя від дня народження тричі Героя Радянського Союзу, льотчика-аса Івана Микитовича Кожедуба відкрито відділ «Музей І.М.Кожедуба», що розташований в окремому приміщенні. Представлені матеріали і предмети розповідають про навчання в Шосткинському технікумі, перші кроки в небо, які він зробив в місцевому аероклубі, його бойовий шлях та післявоєнне життя. До 90 річчя від дня народження славетного земляка відділ було оновлено. Перед музеєм встановлено погруддя І.М.Кожедубу і відкрито додаткову залу діорами.

Відділ «Кінофототехніки» відкрито у 2006 році. В експозиції відділу представлені основні етапи розвитку фотографії:
- початок історії фотографії та видатних її винахідників, а також становлення фотографії в Шостці від перших фотографів Герасимова, Лєшкова, Молчанова, Карпова до сьогодення.
історію вітчизняної хіміко-фотографічної промисловості, підприємств та науково-технічних установ Шостки;

Також відвідувачі мають можливість ознайомитись з такими постійно діючими експозиціями:
– «Видатні земляки»;
– «Гартовані Афганістаном»;
«Народний архітектор СРСР, Герой Соціалістичної Праці, академік Д.М.Чечулін»;
– «М.Неплюєв і Хрестовозджвиженське братство»;

В музеї працює бібліотека, яка за своїм профілем є історичною. Основна мета – надати читачу літературу наукової, інформаційно-бібліографічної, довідкової спрямованості. Фонд бібліотеки постійно поповнюється виданнями з історії України, краю і налічує 6366 одиниць.

У виставковому залі музею влаштовуються тимчасові тематичні експозиції, проводяться наукові конференції, семінари, літературно-музичні вечори та інші заходи.
Традиційною вже стала художня виставка «Весняний капіж». Ініціатором якої був почесний громадян міста Віктор Ковальов.
Свій творчий доробок на персональних художніх виставках в музеї представляють майстри пензля м. Шостка та різних регіонів Сумщини.
Мистецтво художньої фотографії демонструють місцеві фотохудожники, фотохудожники Сумської області та з інших регіонів.
Яскравим проявом творчості є виставки декоративно-ужиткового мистецтва. Відвідувачі музею мають можливість зустрітися з майстрами цього напрямку, прийняти участь у майстер-класах.
До всіх міських свят музей організовує різноманітні виїзні виставки.
Неодноразово музей ставав ініціатором проведення різних міських конкурсів.

В 2008 році була облаштована експозиція бронетехніки в музейному сквері просто неба і відкрита для відвідувачів. На сьогодні вона складає 14 найменувань військової техніки.

В 2010 році в м. Шостка було відкрито Університет ІІІ віку, в складі якого декілька факультетів. Історичний факультет працює на базі Шосткинського краєзнавчого музею.

Щороку художники мають можливість взяти участь у шосткинських пленерах, за підсумками яких у музеї проводяться виставки.
Кожен рік в міжнародний день музею, з метою ознайомлення і обміну досвідом музейної роботи, колектив відвідує музейні заклади інших місць, районів, областей.

Участь співробітників музею у наукових конференціях, семінарах, археологічних, етнографічних експозиціях – є одним із важливих напрямків роботи музею. Маеріали науковців з досліджуваних тем публікуються в збірниках наукових праць, різноманітних конференцій, краєзнавчих збірниках, місцевих газетах.

Працює інтернет-сторінка музею. Кожна людина з будь-якого куточка планети в будь-який час може зайти на нього і ознайомитись зі здобутками музею.
Музей підтримує тісні стосунки з різними організаціями, учбовими заклади, закладами позашкільної роботи, творчими клубами, клубами колекціонерів, єврейської спілкою "Хесед-шолом», військово-пошуковим спортивним клубом «Вітчизна», художниками, поетами міста, майстрами декторативоно-прикладного мистецтва, шосткинським міським та районним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, з музеями області та історичними заповідниками. Результатом цього було втілення різноманітних проектів.