Сьогодні, 11 серпня, в краєзнавчому музеї відкрилася виставка картин, присвячена пам'яті сумського художника Віктора Грицая.
В експозиції представлено понад 60 робіт, серед яких переважають портрети та пейзажі.
Як висловився відомий шосткинський художник Володимир Афонін, присутній на відкритті виставки, в пейзажі Грицая можна «зайти» і «прогулятися», насолоджуючись кожною деталлю, кожним штрихом.
Віктор Олексійович народився 20 вересня 1939 року. Батько художника в 1939 році був мобілізований, загинув на війні. Мати – Віннікова Ганна Трофимівна, працювала кухарем у сумському совгоспі. Там і пройшло дитинство Віктора. Саме в той час він і почав малювати. Навчався у художньому гуртку, після цього, в Сумах займався у художній студії художника Банчевського.
У 1957 році Віктор Олексійович вступив до Одеського Державого художнього училища імені Грекова на відділ живопису. Навчався на відмінно. Але часто відволікався на поїздки до міста Шахти на побачення з нареченою Раїсою, сестрою художниці Олени Вережбицької, з якою познайомився під час навчання. Через ці прогули його виключили із училища. Але через позитивну характеристику він перевівся до навчання в Ростовське художнє училище.
Після закінчення училища 1962 Віктор Олексійович, разом з молодою дружиною Раїсою та маленькою донькою Світланою, переїхали до Сум, де Віктор протягом двох років працює науковим співробітником у Сумському художньому музеї імені Никанора Онацького. За його участю було створено путівник по музею.
У 1964 році Віктор Грицай вступає на навчання у Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури у Києві.
Після закінчення академії, відома художниця Тетяна Яблонська запрошує Віктор Грицая до експериментально-монументальної майстерні, де він став старостою групи. Тоді його сокурсниками і друзями були: Валентин Куц, Віктор Романщак, Володимир Вуколов. Студенти засвоювали нову техніки: фреска, темпера на левкасі, копіювали майстрів Північного Відродження.
У 1970 році Віктор Грицай захищає диплом на відмінно з відзнакою художньої ради. Це був монументальний ескіз завдовжки 98 метрів на тему «від первісності до сучасності» для Будинку Науки та Знань у Києві. Після закінчення, художник повертається до рідних Сум, де працює над замовленнями художнього фонду. Виконує монументальну фреску для кінотеатру в місті Недригайлів, чеканку для центрального гастроному в Сумах разом з художником Аркадієм Пушкарем. За ескізами Грицая тчуть гобелени, випікають вироби на фарфоровому заводі.
У 1976 році він був призначений головним художником сумських художніх майстерень художнього фонду.
Не завжди все проходило гладко у житті Віктора Олексійовича. Дуже образило художника і підірвало його здоров’я і невизнання керівництвом однієї із його монументальних праць. Фреску в місті Недригайлів, без його відома, було знищено.
У 1978 році, родина Грицая переїхала до Одеси. На його думку, саме у цьому місті вирувало творче життя і саме тут він міг розкритися творчо. Але у січні 1979 у нього була виявлена саркома і 30 березня 1979 він помирає.
Похований Віктор Олексійович на Таїровському цвинтарі в Одесі.
Вже після смерті художника стараннями його родини були організовані виставки у Києві, Одесі, Сумах.
У Сумському краєзнавчому музеї є робота "Єва", що була у збірці Миколи Данька. Цю роботу подарував музею канадський громадський діяч, уродженець Сум Василь Коломацький.
Сумський скульптор Олег Прокопчук добре пам'ятає Віктора Грицая і зізнається, що саме завдяки йому він, випускник Строганівського училища, з Москви повернувся до України: «художник Віктор Грицай мав своє яскраве, самобутнє обличчя, його відрізняло особливе почуття композиції і кольору. Він був справжнім «шістдесятником», йому належали перші кроки відродження знаменитої школи Михайла Бойчука – школи українського монументалізму, яка була широко відомою в 20-х роках».
У Віктора Олексійовича є онука, Валерія Нікітіна, яка теж пішла по стопам діда і стала художницею. За її ініціативою і відкрилася ця виставка.
Недарма кажуть, що талант - це 99% праці. Дізнавшись біографію Віктора Грицая, розумієш, що аби досягти успіху майстер багато вчився і працював. У його «бекграунді» - Одеське державне художнє училище ім. Грекова, ростовське художнє училище, Сумський художній музей, Київська національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, робота над замовленнями художнього фонду ...
|